Острів Сан-Лазаро

Острів Сан-Лазаро – вірменський скарб Венеції

Сан-Лазаро-дельї-Армені – це невеликий мальовничий острів, розташований на півдні Венеціанської лагуни, неподалік Венеції. Цей острівець відомий завдяки вірменському монастирю, який вже протягом кількох століть є світовим центром вірменської культури. Вже понад три століття тут мешкає громада мхітаристів, членами якої є вірменські іммігранти з Італії та інших країн.

Історія острова Сан-Лазаро

Історія острівця починається у ІХ столітті. У 810 році уряд існуючої на той час Венеціанської республіки передав територію острова ченцю бенедиктинського монастиря. Деякий час на острові діяв госпіталь, призначений для віруючих мандрівників.

У XII столітті острів, як і всю Європу, захлеснула страшна епідемія чуми. Саме в цей час він отримує свою назву «острів Святого Лазаря» й стає лепрозорієм. У XVI столітті люди залишили територію острова й він спорожнів. Запустіння тривало аж два століття, допоки у 1717 році на острів не прибув католицький чернець Мхітар зі своїми послідовниками. Цього ж року його ченці почали відновлювати старі будівлі та заснували знаменитий монастир.

1789 року було зведено новий павільйон, де відкрили друкарню. Своя друкарня значно полегшувала роботу ченцям. Друкарський верстат випускав роботи 38 мовами та десяти алфавітами. Таким чином ченці могли поширювати мову та культуру Вірменії, не вдаючись до венеціанських видавництв. Острів став освітнім центром. Тут боролися не лише за збереження мови, літератури, а й традицій та звичаїв вірменського народу.

Що можна побачити на острові Сан-Лазаро?

У наші дні вірменський монастир є цілим комплексом, який включає храм із дзвіницею, велику бібліотеку, музеї, художню галерею. Також тут є сховище рукописів, друкарня, приміщення для навчання та досліджень, шикарні сади та навіть цілі житлові квартали.

Храм протягом століть неодноразово реконструювався. Інтер’єр святині виконаний у неоготичному стилі, а головний вівтар – у стилі бароко. Усередині храм прикрашений вітражами, фресками та художніми творами Антоніо Ермолао Паолетті.

Також у монастирі є картинна галерея, де можна переглянути роботи венеціанських майстрів образотворчого мистецтва.

У монастирській бібліотеці зберігається величезне зібрання книг (близько 17 тис. екземплярів). Велика колекція складається із книг з мистецтвознавства, різних наук, історії, літературної критики, великих енциклопедій та інших довідників.

У монастирі діють два музеї – вірменський, де зберігаються предмети культури, історії та мистецтва Вірменії, та східний, у якому представлені публікації, артефакти Єгипту, китайський антикваріат та інші експозиції.

На окрему увагу та захоплення заслуговують монастирські сади. Тут можна насолодитися буянням зелені та фарб, а також спокійною, заспокійливою атмосферою спокою.

Неможливо не закохатися в острів Сан-Лазаро. Венеція сповнена дивовижних місць, здатних зачарувати з першого погляду. Це те місце, яке обов’язково потрібно побачити на власні очі, доторкнутися до його історії, культури, щоб відчути його велич.